Робота з сім’ями вимушених переселенців

РОБОТА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З СІМ’ЯМИ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Матеріали для завантаження

Опираючись на досвід ряду країн, які перебували в конфліктних ситуаціях, можна говорити, що значне зростання насильства в збройних протистояннях призводить до збільшення випадків прояву домашньої агресії та насильства стосовно жінок і дітей як у період розгортання самого конфлікту, так і по його завершенні.

Невідкладної, виваженої та високопрофесійної допомоги потребують жінки та діти із соціально незахищених категорій, сім’ї, члени яких загинули або були поранені в ході трагічних подій, зокрема, вдови, які залишилися єдиними годувальниками родин, сім’ї військовослужбовців, які стають внутрішніми мігрантами. Надзвичайної уваги потребують діти із сімей, в яких загинули їхні рідні та близькі, друзі і знайомі. Працівникам психологічної служби необхідно знати про такі сім’ї, своєчасно надати необхідну психологічну та соціально-педагогічну допомогу.
Загалом, складність сьогоднішньої ситуації пояснюється ще й тим, що військове протистояння триває, і важко передбачити час та спосіб його завершення. Все це, безперечно, посилює тривожні настрої в суспільстві, страхи, розчарування і вимагає адекватної роботи працівників психологічної служби.Завдання соціально-психологічної роботи полягає у наданні можливості дитині знизити навантаження деструктивного впливу.
До завдань психологічної служби входить психологічний супровід і підтримка розвитку особистісних ресурсів дитини, психологічне консультування з подолання наслідків травмуючих ситуацій, розширення способів поведінки. Ці завдання вирішуються в консультуванні, профілактичних бесідах, психокорекційній роботі.З метою профілактики або мінімізації негативних наслідків конфліктних подій, важливо формувати знання у дітей, батьків та педагогічних працівників про ситуацію що склалася. Особливо це стосується необхідності відстеження нових законів та інших нормативно-правових актів, які приймаються з метою захисту та надання допомоги особам у складних життєвих обставинах. Своєчасне донесення такої інформації до дітей, батьків та педагогічних працівників сприятиме зверненню по допомогу осіб які її потребують, водночас запобігаючи більш складним наслідкам перенесених подій.Працівники психологічної служби у питаннях превентивних заходів повинні знайти нові підходи до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні профілактичні програми навчання учнів новим формам поведінки, виховання стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно і відповідально будувати своє життя. Профілактичні програми, призначені для проведення групових занять з учнями та їх батьками, можуть включати:•  групові заняття з розвитку комунікативних навичок як в учнів, так і в батьків;
•  групові заняття з профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань;
•  групові заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей тощо
Одним із дієвих способів установлення безпечного, комфортного середовища в навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів є впровадження програм примирення серед однолітків (кола цінностей, медіації). Шкільні служби порозуміння сприяють покращенню загального мікроклімату, зниженню кількості конфліктів і випадків прояву насильства серед учнів, посиленню ролі та участі батьків у процесі виховання дітей.Завдання соціально-психологічної роботи з дітьми із сімей вимушених переселенців визначаються проблемами, розв’язання яких вимагає:•  інтеграції виховних впливів на дитину в загальноосвітньому навчальному закладі;•  формування об’єктивної самооцінки у дітей, життєвих планів, здійснення профорієнтації;•  виявлення порушень прав дітей та їх захист;•  корекції поведінки дитини;•  відвідання дитини вдома і вивчення умов її життя, виховання і розвитку;•  правової просвіти щодо прав дітей, в тому числі щодо соціального оточення, яке опікується дітьми Специфічна робота у конфліктний та постконфліктний період як з дітьми, так і з дорослими хоч і є новою для багатьох спеціалістів психологічної служби, проте однозначно вимагає від них відповідального ставлення, високого професіоналізму з питань профілактики наслідків стресів і дистресів, гострих емоційних станів, переживання горя і втрат, попередження різних проявів міжособистісних конфліктів, насильства в освітньому середовищі, а також чуйності і поваги до кожної особистості.Майже всі діти-переселенці мають досвід життєвих потрясінь і потребують допомоги з відновлення їхнього психологічного здоров’я.Основні напрямки діяльності соціального-психологічної роботи з сім'ями-переселенцями, повинні містити наступні дії:-       соціально-педагогічна допомога сім’ям  вимушених  переселенців  у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони  здоров’я, соціальних служб, закладів і установ освіти, забезпеченні дітей підручниками, іншим навчальним приладдям;
-       надання соціально-педагогічної і психологічної допомоги дітям,  учням в процесі їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу та  встановлення  нових соціальних зв’язків у навчальному закладі;
-       залучення дітей з метою їхньої самореалізації до різноманітних гуртків та секцій;
-       залучення дітей-переселенців до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час;
-       створення сприятливого соціально-психологічного клімату в навчальному закладі  та  оптимізація  змісту  і  форм  психологічної  просвіти  педагогічних працівників і батьків;
-       недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної  травматизації учасників навчально-виховного процесу та, у разі потреби, перенаправлення дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо);
-       у процесі роботи суворо дотримуватися вимог методик та Етичного кодексу соціального педагога;
-        залучення до надання психологічної допомоги  висококваліфікованих фахівців, практичних психологів, психотерапевтів, консультантів ПМПК;
-       надання інструментарію для тих, хто безпосередньо працює з постраждалими у вигляді розробки буклетів, методичних розробок, проведення навчальних семінарів і семінарів з обміну досвідом;
-       внесення корективи у плани роботи всіх класних керівників, котрі задіяні у наданні допомоги постраждалим;
-       виявлення порушень прав дітей та їх захист, корекція поведінки дитини;
-       відвідання дитини вдома і вивчення умов її життя, виховання і розвитку, правової просвіти щодо прав дітей, в тому числі щодо соціального оточення, яке опікується дітьми [2;6].
Соціально-психологічний супровід дітей-переселенців має бути спрямований на забезпечення успішної адаптації дітей у закладі освіти.